Добудемо малахіт

Добудемо малахіт. Малахіт - це основна сіль, основний купрум (ІІ) карбонат. Його формула - (CuOH)2CO3 . В природі малахіт утворюється при окисненні в присутності вуглекислого газу  мідних руд, мідних та бронзових виробів. Відомі поклади малахіту на Уралі, Алтаї, Казахстані. Найбільші запаси малахіту, який використовується для ювелірної справи - в Конго.

Цією малахітовою вазою ліцеїсти милувались в Ермітажі

Микола ж запропонував добути малахіт іншим способом - гідролізом солі купрум(ІІ) карбонату (про цей спосіб він дізнався з Енциклопедії для дітей Аванта+) . Купрум (ІІ) карбонат - сіль, що утворена слабкою основою та слабкою кислотою. Тому в водному середовищі вона розкладається, при цьому утворюється гідратований купрум(ІІ) гідроксокарбонат, з якого при виділенні кристалізаційної води і утворюється малахіт.
Для реакції ми взяли 5г мідного купоросу та 2,12г соди (натрій карбонату).  Розрахунки проводив Борис, спираючись на співвідношення коефіцієнтів в рівнянні реакції:

2CuSO₄ + 2Na₂CO₃ + H₂O = (CuOH)₂CO₃↓ +2Na₂SO₄ + CO₂↑

При змішуванні прозорих розчинів -

Читайте новий журнал "Хімія для допитливих!"

Видавнича група "Основа" випустила перший номер журналу для школярів "Хімія для допитливих". Бібліотека ліцею отримала сигнальний екземпляр цього нового видання. Головний редактор журналу Тамара Гранкіна: "Ми будемо намагатися писати про науку хімію зрозуміло і максимально просто. Щоб внести на сторінки журналу трохи азарту, редакція регулярно буде оголошувати конкурси, а на переможців чекатимуть цінні призи".
В першому номері журналу ви прочитаєте:
-Хімікуси (приємно, чи не так? :-)  ), філософський камінь, золото та вічне життя;
- Винахід вартістю 10 мільйонів;
-Гідроген;
- Цукор;
- Саморобні індикатори;
- Ось воно, щастя!
- Задача
- Печера гігантських кристалів Наїк;
- Сіль + кислота = основа?
- Невідомі пригоди Шерлока Холмса.
Гуртківці можуть прочитати журнал в кабінеті хімії. З усіх питань, пов'язаних з передплатою журналу (а передплатити можна  і його електронну версію), звертайтесь  на сайт www.osnova.com.ua   

"Чорний палець"

Ми знаємо, що всі сполуки хіміки поділяють на дві групи - неорганічні та органічні. Органічні сполуки - це сполуки Карбону. Ми вирішили переконатися, що цукор, як органічна речовина, містить елемент Карбон. Люди старшого віку, які вивчали хімію раніше, ніж народилися наші поважні хімікуси, здивуються: що за Карбон, органічні сполуки містять елемент вуглець! Заспокоїмо наших мам та татусь: нічого в складі речовин не змінилось, змінилися лише назви елементів. За сучасною українською номенклатурою в основу назв елементів взято їхні латинські назви: Карбон (С), Гідроген (Н), Оксиген (О). Російською вуглець- "углерод, тот, что рождает уголь". Давайте ж подивимось, як народжується вугілля з цукру:



Цей дослід ми виконували так:

І знову зелене полум'я!

Ми знаємо, що досить велику групу елементів у складі сполук можна вивчати за забарвленням полум'я. Так, ми вже бачили, що естери ортоборної кислоти забарвлюють полум'я в яснозелений колір.Ще таку властивість виявляють леткі сполуки - купрум (І) галогеніди. CuCl та СuВr роблять полум'я синьозеленим, а CuI - зеленим. Цю властивість використовують для виявлення хлору в складі органічних сполук.
    Прожаримо мідний дріт, загорнутий у формі спіральки (щоб збільшити поверхню стикання) в полум'ї.Увага! Інший кінець дроту для зручності і безпечного нагрівання вставимо у кіркову пробку. Прожарений мідний дріт вносимо у хлороформ (CCl4) і потім - в полум'я. Полум'я забарвлюється в красивий синьо-зелений колір:





Ефект досліду пояснюється тим, що мідь з хлоропохідною органічної речовини утворює леткий купрум(І) хлорид, саме він і надає такого забарвлення полум'ю.

В таблиці Менделєєва поповнення!

Сьогодні в засобах масової інформації ми прочитали важливу новину:
Міжнародний союз теоретичної і прикладної хімії офіційно затвердив позначення елементів з номерами 110, 111 і 112. Про це повідомило видання «Лента», з посиланням на New Scientist.
Імена новим елементам - Дармштадтій, Рентгеній и Коперникій  – було присвоєно ще в липні 2010 року. Разом з тим, тільки зараз закінчилося дотримання всіх формальностей, що пропонуються для додавання в таблицю Мендєлєєва нового елемента. Офіційні символи нових елементів Ds, Rg та Cn відповідно.
Крім того, йде процес присвоєння назв елементів 114 і 116. Цього місяця представники Міжнародного союзу теоретичної і прикладної хімії офіційно оголосять попередні варіанти імен для цих елементів, після чого у фахівців буде 5 місяців, щоб надати свої заперечення. Якщо заперечень не буде, то імена будуть затверджені. Після цього почнеться серія формальностей, яка завершиться офіційним прийняттям назв.
На даний момент варіанти назв обох елементів невідомі. Раніше з'являлася інформація, що їх планується назвати Флеровій (на честь легендарного радянського фізика-ядерника Георгія Флерова) та Московій відповідно. Відкриття елементів було визнано лише в червні 2011 року.

Експлораторіум

 На адресу нашого блогу надійшов лист співробітниці ДП "Інк-Україна" Ольги Лукасевич, яка розповіла про надзвичайно цікавий музей експериментальної науки Експлораторіум, розташований в Сан-Франциско. Подібні музеї створені в різних країнах, щорічно їх відвідують мільйони дітей та дорослих. Відвідувачі Експлораторіуму мають можливість не тільки спостерігати за науковими експериментами, а й безпосередньо брати в них участь, ламати бар'єри, через який традиційний процес отримання знань часто перетворюється на нудний досвід. Після відвідування Експлораторіуму люди збагачуються цінними інструментами розуміння світу, при цьому розважаючись та радіючи.    Компанія «Інк-Україна» вирішила стати ініціатором створення подібного музею в Києві. Давайте підтримаємо цю прекрасну ініціативу, адже це буде дуже цікаво і корисно для наших дітей! Пропонуємо вам ознайомитись з розповіддю пані Ольги про Експлораторіум та переглянути сайт аналогічного музею Експериментаніум у Москві.

Перетворення на поверхні монет

На уроці хімії в 7 класі. Учитель: Чи вдалось алхімікам винайти філософський камінь, який перетворював би всі метали на золото? Учні: Так! Учитель (здивовано): І хто ж цей винахідник? Учні (хором): Гаррі Поттер! ( З ненадуманого, 2011 р.)

 Використуємо розчин мідного купоросу для "перетворення металів". Занурююємо залізний шуруп  в розчин мідного купоросу.Через деякий час на поверхні шурупа з'являється шар металевої міді.

Відбулась реакція заміщення: Fe + CuSO4 = Cu + FeSO4 

Але цією реакцією вже восьмикласників не здивуєш! Залізо, як більш активний метал (подивимось на ряд активності металів!) "витісняє" з розчину солі менш активний метал. Суть реакції полягає в переході електронів від атома Феруму до катіонів Купруму:
Fe⁰ + Cu²⁺ → Fe²⁺ + Cu^{0 
Саме цю реакцію ми використовували для вирощування кристалів металевої міді.}

А ось справжнім дивом стали для для нас реакції, які відбуваються на поверхні мідних (або вкритих шаром міді) монет:

Перетворюємо мідну монету на золоту. Ми взяли різні монети,  які вкриті шаром міді або зроблені з мідних сплавів, очистили їх від забруднень. Приготували розчин цинк сульфату ( 10г на 50 мл води), додали декілька цинкових пластинок і нагрівали все це на електроплитці, слідкуючи за тим, щоб монети стикались з металевим цинком. 

Все, що нам потрібно для експерименту

На початку експеримента

Через 15 хв.Мідна монета вкривається шаром цинку

Через 15 хвилин кип'ятіння в розчині цинк сульфату мідна монета вкривається шаром цинку і стає схожою на срібну. Але найцікавіше ще попереду! Нашу "срібну" монету ми поклали на розжарену плитку і за хвилину вона перетворилась на "золоту"! Чудове перетворення! Здається, що ми таки знайшли "філософський камінь"!?

Мідна - срібна - золота

Чому ж відбувається це перетворення?

Гелій

 Розпочався новий навчальний рік, як завжди, зі свята Першого Дзвоника. В небо над Позняками випущено сотні біло-зелених кульок. Красиво! А чому ж ці кульки літять , і як довго вони будуть перебувати в небі?

Справа  в тому, що

В Аптеці - музеї

Експонати музею

Прилад для дистиляції

“Домашня аптечка” – таку назву має один з напрямків роботи нашого гуртка. Впродовж навчального року ми дослідили властивості багатьох речовин, що використовують в медицині, познайомились не лише з їх лікувальною дією, а й з їх незвичайними для звичайної людини властивостями. Тому з нетерпінням чекали нагоди відвідати Аптеку-музей, яка в цьому році відзначає 25-річчя. Цей музей, в якому

Кристалики росли, росли... І виросли!

Ще на початку квітня Олексій і Микола вирішили спільними зусиллями виростити великі кристали червоної і жовтої кров'яних солей. Зробили все як слід... Але чекати довго довелось! Ще на Останній дзвоник в пляшечках кристалів і  видно не було. Аж поки сонечко добре не пригріло... І ось сьогодні, два місяці поспіль, ми "зібрали врожай" - гарненькі червоні кристалики та якусь брудну розлаписту (кристалом назвати не можна) грудочку жовтої кров'яної солі. Ось ми і зрозуміли, чому в Інтернеті та спеціальній літературі не зустрічали відомостей про вирощування кристалів калій гексаціаноферату (ІІ) - жовтої кров'яної солі, яку так хтів виростити Микола! Адже досвід по кристалізації червоної кров'яної солі у нього був, і його знання допомогли  Олексію отримати чудові червоні, наче рубіни, кристалики.

Червона кров'яна сіль

Жовта кров'яна сіль

А все ж-таки кристали жовтої кров'яної солі виростити можна! На сайті "Хімія і Хіміки" ми знайшли фото цих красенів: дивіться тут. Отже, є ще над чим працювати!

При розчиненні червоної кров'яної солі відбувається охолодження

 Чому така похмура назва у цих солей? Справа в тому, що спочатку жовту кров'яну  сіль (K4[Fe(CN)6]) добували при стопленні поташу (K2CO3) і залізних ошурок з кров'ю, а при окисненні цієї солі отримували сполуку K3[Fe(CN)6], яку завдяки червоному кольору назвали червоною кров'яною сіллю. До речі, ці солі використовують в аналітичній хімії для виявлення сполук Феруму (ІІ) та (ІІІ), про що ми поговоримо далі.

Ярина готує розчин червоної кров'яної солі

Фестиваль науки

Учні ліцею представляють свої наукові розробки

 19-20 травня 2011 р. учні нашого ліцею взяли участь у Всеукраїнському  Фестивалі науки. Цього року 57 учнів ліцею стали переможцями ІІ (міського) етапу Конкурсу-захисту Малої Академії Наук. На Фестивалі науки свої роботи представляли учні 31-М групи Сорока Євгенія,  Осіпа Олексій  - роботи біохімічного спрямування та Подоля Стас і Дроган Денис – робота з програмування.  

Євгенія Сорока біля свого стенду

На цьому Всеукраїнському заході учасники Фестивалю ознайомились з різноманітними творчими та науковими розробками школярів з різних куточків України, побачили багато цікавого та пізнавального.  Наші десятикласники переглянули виступ Лабораторії наукових розваг “Весела Наука”. Пропонуємо подивитися і вам наш віодеозвіт цього хімічного дійства, в якому ви, шановні хімікуси-семикласники, побачите ті  ж досліди, які ми з вами проводили на гуртку, але в іншому виконанні:

Детальніше про діяльність Лабораторії наукових розваг – на сайті www.veselanauka.com !

Математика і хімія! Так!

Вітаємо Бєдова Олександра Володимировича!

На питання "для чого вивчають математику?" дуже влучно відповів ще у XIII столітті англійський філософ та природодослідник Роджер Бекон: "Той, хто не знає математики, не може знати жодної іншої науки і навіть не може дізнатися про своє неуцтво".  Хімія - наука не лише природнича, а й точна. Тому без міцних знань з математики файним хіміком (а всі хімікуси мріють стати саме такими) не станеш. Тому не дивно, що серед наших гуртківців так багато учнів, що захоплюються не лише хімією, а й, може навіть в більшій мірі, математикою.
Нещодавно ми привітали нашого чудового вчителя математики Олександра Володимировича Бєдова з ювілеєм. Найкращим подарунком для нього, думаю, будуть ваші красиві розв'язки хіміко-математичних задач. Отже, пропоную вам взяти участь у літньому хіміко-математичному практикумі:

Вогонь

Кажуть, що людина може нескінченно дивитися на вогонь, на воду, що тече, і на те, як хтось інший працює J) Що ж таке вогонь?- замислились хімікуси і вирішили не тільки дізнатися про це, а й добути вогонь різними хімічними способами.

Наш друг Вікіпедія дає таке визначення вогню: “Вого́нь — швидке горіння, що супроводжується значним виділенням тепла та світла, полум'ям і димом. У вузькому значенні вогонь — це полум'я, сукупність розпечених газів, що виділяються в результаті процесу горіння.”  Полум’я – явище, що обумовлене світінням розжареним газоподібним середовищем, містить заряджені частинки – йони, радикали, плазму – іонізований газ.

Всі ми знаємо з історії, що вперше людина навчилась добувати вогонь тертям.

А які ж існують хімічні способи добування вогню? Саме цьому питанню ми присвятили засідання  нашого гуртка.

Спосіб 1. “Чарівна паличка”

Отрута в аптечці

Борну кислоту H₃BO₃ можна побачити майже в будь-якій аптечці як у чистому вигляді, так і в складі мазей, спитового розчину - “борного спирту”. В довідниках по лікарським засобам , які випускають мільйонами примірників, можна прочитати, що “борну кислоту застосовують як антисептичний засіб у  вигляді водних розчинів (2-4%) для полоскання ротової порожнини та для промивання очей; у вигляді мазей (5-10%) призначають при захворюваннях шкіри ”. Століттями борну кислоту дбайливі мами та бабусі застосовували навіть для промивання очей новонародженим малюкам, не знаючи, що трують дитину!

   Борна кислота насправді отрута! І хоча отрута ця слабка, вона має вельми підступні властивості!

Тиждень хімії та екології

Команда "Генії"-
перможці гри "Екологічний бумеранг"

Наприкінці квітня в ліцеї відбувся традиційний Тиждень хімії та екології. Цього року він був присвячений 25-й річниці аварії на Чорнобильський АЕС. Учні 8 класів взяли участь в грі-конкурсі "Екологічний бумеранг".
 І місце в цій грі посіла команда 11-М групи (капітан Олексієнко Ілля)
 ІІ місце- у команди 14-Е групи (капітан Жеребчук Ліза)
 ІІІ місце  виборола команда 13-Е групи (капітан Александрова Настя). Вітаємо переможців!

Презентація гри 

Команда 7-Б -переможець "Детектив-шоу"

Семикласники взяли участь в хімічній грі "Детектив-шоу". Гравцям потрібно було проявити всі свої знання та  кмітливість, щоб виконати завдання конкурсу. В напруженій боротьбі перемогу одержала команда 7-Б класу "Атом", а її капітан Відіш Денис був відмічений журі як найактивніший гравець, що дав найбільше правильних відповідей і отримав звання "Знавець хімії". ІІ місце посіла команда 7-В класу, ІІІ місце - у команди 7-А.

Презентація гри для 7 класу 

Натрій бензоат перемагає!

Ми з нетерпінням чекали на результати досліду з фруктовими соками (як закладали дослід, дивіться в попередній публікації). На третій день в склянках з натуральним яблочним соком та яблочним соком з пакету з'явились перші ознаки цвілі, тоді як в соках з додаванням борної кислоти і натрій бензоату цвілі не видно :

Цвіль  в яблучному соці  з'явилась на третій день

Ліворуч - соки з додаванням борної кислоти, праворуч - з додаванням натрій бензоату

Через тиждень ми спостерігали...

Гра "Таблиця Менделеєва". Ваші результати?

В коментарях пишіть найкращі ваші результати у категоріях:
    1)Уся таблиця
    2)Найпростіші
    3)Верхня частина
На даний момент рекорд - 1890 (Найпростіші)
Про ваші досягнення  пишіть у коментарях. Якщо ви побили рекорд, зафіксуйте його картинкою.

Незабаром...

Відкриття нової сторінки "Поради кристалознавця" найближчим часом! Сторінку веде.......!

Харчові добавки

Готуємо натуральний сік дідівським способом!

Всіх нас хвилює якість продуктів харчування, адже "людина є те, що вона їсть". В засобах масової інформації багато матеріалів про речовини, які використовують в якості харчових добавок. На черговому засіданні гуртка ми також познайомились з цими речовинами. Ініціатором досліджень харчових добавок став Коля Ярошенко, який підготував доповідь про групи харчових добавок, особливості їх застосування та вплив на здоров'я людини. Коля створив навіть довідних небезпечних добавок, який можна переглянути тут.
Ми вирішили провести експеримент і дослідити вплив консерванту натрій бензоату...

Вітаємо наших юних хіміків!

Наш блог "Хімікус-Цікавікус" переміг в Конкурсі Програми Intel "Навчання для майбутнього""Кращий проект" в номінації "Блог навчального проекту"!
Вітаємо всіх хімікусів-цікавікусів з цією приємною подією!

В цьому навчальному році не лише хімікуси-семикласники добре попрацювали на гуртку, а й старші учні-хіміки досягли неабияких успіхів!
Вітаємо переможців ІІІ (міського) етапу Всеукраїнської олімпіади з хімії, учнів 11-М групи

Дмитра Якимця  (ІІ місце) та Іллю Олексієнка  (ІІІ місце)! 

Ілля та Дмитро - переможці міської олімпіади з хімії

Пропонуємо і вам спробувати свої сили і розв'язати задачі, що пропонувались учням 8 класу на міській хімічній олімпіаді в цьому році. Умови задач дивіться тут

Вітаємо переможців ІІ (міського) етапу Конкурсу-захисту учнівських наукових робіт МАН, ученицю 22-Е групи   Анастасію Шарко (ІІІ місце), 
учнів 31-М групи Олександра Шамбіра (ІІ місце) та  Олександра Чумака (ІІІ місце)!

Переможці МАН Олександр Шамбір, Анастасія Шарко, Олександр Чумак

Анастасія виконала і захистила роботу "Гідрохімічне дослідження озера Прірва  Дарницького району м.Києва" (керівник Зайцева Н.А.).
Саша Чумак працював над темою "Визначення вмісту деяких синтетичних  барвників в напоях та кондитерських виробах", а Саша Шамбір представляв роботу "Використання методів хроматографії та мас-спектрометрії для ідентифікації та кількісного визначення речовин" (керівник Юрченко О.М.).

Бажаємо  подальших успіхів нашим переможцям!  

2011 рік - рік хімії!

В рік хімії - хімічити!

За ініціативою Міжнародного союзу теоретичної та прикладної хімії ІЮПАК (International Union of Pure and Applied Chemistry – IUPAC, www.iupac.org), підтриманою ЮНЕСКО, Организація Об'єднаних Націй оголосила 2011-й рік Міжнародним роком хімії (International Year of Chemistry, IYC). 
Запропонований ІЮПАК девіз Міжнародного року хімії «Хімія - наше життя, наше майбутнє» підкреслює важливу роль цієї науки у забезпеченні сталого розвитку людства.Одна з цілей Міжнародного року хімії - сприяти розумінню ролі хімії різними верствами суспільства та підвищення інтересу до хімічних наук у молоді. 

Пропонуємо вам ознайомитись з ювілейними датами з історії хімії в 2011 році, переглянувши нашу презентацію:

Клацніть, щоб подивитися!

Грайте в гру "Таблиця Менделєєва"  (з сайта   http://www.xumuk.ru)

І знову пінка

Дивіться наше відео! Розклад гідроген перексиду під дією різних каталізаторів в присутності рідкого мила.

Киснева піна

Киснева піна

Дуже цікавий дослід! Як ми знаємо, кисень можна добути розкладом оксигеновмісних сполук. Раніше на гуртку ми вже проводили експерименти по добуванню кисню з калій перманганату  та гідроген пероксиду. За програмою 7 класу ми виконали також практичну роботу по добуванню кисню та вивченню його властивостей. Але вчора ми модифікували дослід по добуванню кисню з гідроген пероксиду, додавши в реакційну суміш гель для душу. Це було дуже весело! Кисень, який утворився при розкладі пероксиду в присутності каталізатора (2H₂O₂ = 2H₂O + O_{2 )}, спінював гель. Ми провели декілька дослідів, змінюючи каталізатори  - перманганат калію, манган (IV) оксид, купрум аміакат. В кожному випадку зовнішні ефекти реакції були різні, але дуже цікаві!  Пропонуємо подивитись наше відео. Поки що воно недосконале, але Станіслав Подоля, учень 31-М групи, допомагає створити нам відеоролік  проведених дослідів, який ми потім вам продемонструємо. Отже, дивіться і радійте разом з нами:

Зелене полум'я

Владислав синтезує естер

Нова програма з хімії передбачає знайомство з основними органічними сполуками вже у 9 класі. Зараз дев'ятикласники вивчають спирти і складні ефіри - естери. Поспішаємо за програмою ї ми всі. До нас на гурток прийшов сьогодні гість - дев'ятикласник Владислав Іващенко.  Влад продемонстрував  цікавий дослід, пов'язаний з утворенням естеру борної кислоти і етилового спирту. У фарфоровій чашці  скляною паличкою Владислав змішав невелику кількість борної кислоти H3BO3, декілька крапель концентрованої сульфатної кислоти та 3 мл етилового спирту. Після чого обережно підпалив вміст чашки. Спостерігається поява красивої  яскраво-зеленої  облямівки полум'я. Так горить триетиловий естер борної кислоти. Леткі сполуки бору забарвлюють полум'я в зелений колір.

Наше відео:

Наша екскурсія

Сьогодні, 23 березня, ми відвідали Національний науково-природничий музей, а саме Геологічний та Зоологічний його відділи. В залі "Мінералогія" ми побачили всі ті мінерали, про які дізнались на гуртку, а також познайомились з багатьма іншими чудовими мінералами. Камені заворожують нерукотворною красою, енергією, історією. У кожному з них - відображення створення світу, пам'ять мільйонів років, частина загадки Всесвіту. Також ми познайомились з унікальною колекцією зоологічного музею.   

Шановні хімікуси-цікавікуси! Поділіться враженнями від нашої екскурсії на сторінках блогу (у коментарях до цієї публікації), напишіть, який мінерал вам сподобався і запам'ятався найбільше.

Вітаємо!

Дякуємо всім, хто взяв участь
 в конкурсі на  на кращу назву кристалу ! 

А переможцями конкурсу стали учні 7 класу:

Бобир Денис  ("Блакитна лагуна"),
 Миколюк Іван   ( "Зачаклований весною"), 
Войтова Наталія!   ("Північне Сяйво")

Переможці конкурсу на кращу назву кристалу

Переможців було нагороджено фігурками з оніксу.
Загальною назвою "Онікс" називають мінерали -різновиди мармуру (CaCO3)  та кварцу (SiO2).

Екскурсія!

Ура! Ще два навчальні дні - і розпочнуться весняні канікули! Щоб провести їх цікаво і корисно, хімікуси-цікавікуси вирішили відвідати експозицію "Естетика каменю" (Національний Природничий музей). 
Ми збираємось в середу, 23 березня, о 10 год. ранку, на подвір'ї ліцею.
Що брати з собою: хороший настрій, всю свою чемність і вихованість, учнівський квиток або  жетони на метро, 15 гривень на вхідний квиток. Прошу заздалегідь повідомити, хто буде!

Досліджуємо чіпси

Наступним об'єктом наших досліджень стали чіпси.
Ми переконались, що чіпси містять значну кількість жирів. Виявилось, що чіпси дуже добре горять завдяки великому вмісту жирів.



При горінні чіпсів ми навіть спостерігали утворення великих  крапель розтопленого жиру, які поступово згоряли.  
Якщо перетерти чіпси в паперовому конверті, легко помітити, що

Кристали металевої міді добуто!

Сьогодні заняття гуртка було незвичним. По-перше, він (гурток наш) відбувався у середу, адже в понеділок ми гарно відпочивали. По-друге, хімікуси-цікавікуси провели дві операції "Ы": по витягненню кристалів металевої міді з товщі  солі і того, що залишилось від мідного купоросу (див. сторінку як ми закладали дослід) і операцію по витягненню "маленького" сома з акваріуму.
Це сом. Він провів у нашому акваріумі декілька годин, і після консультацій з досвідченими акваріумістами був перенаправлений у більш просторий акваріум , в надійні руки Алли Михайлівни.
Нарешті, після емоційного вибуху, пов'язаного з ловлею "неозброєними руками" сома (сачок виявився занадто маленьким!), ми взялися до роботи по витягненню кристалів металевої міді, що вирощували протягом двох тижнів. Реакцію, що призвела до утворення міді, можна записати за допомогою рівняння: Fe + CuSO4 = Cu + FeSO4  
Спочатку ми

Започатковано нову сторінку!

Учні 11 класу закінчили вивчення теми "Роль хімії в житті суспільства ". На сторінці  "Хімія і життя" ви можете переглянути презентації учнів  з цієї важливої  і цікавої теми.

Увага! Конкурс!

Нарешті прийшла весна! Вітаємо прекрасну половину людства з чудовим весняним святом! Природа готується до пробудження, ще трохи - і з'являться зелені листки і травичка. А в нашій лабораторії вже зеленіють кристали  хлориду міді. Наче живі, вони так і прагнуть вилізти з тісних склянок і порадіти разом з нами весняному сонечку!

Ми оголошуємо конкурс на кращу назву ось  цього кристалу:

Купрум (ІІ) хлорид. Прагну до неба!

Свої варіанти назви цього кристалу надсилайте у коментарях або на пошту!

Також пропонуємо дати відповіді на питання:
1. Чому відбувається кристалізація речовини на стінках посудини?
2.Чому кристали утворились лише з одного боку склянки?

Підбиття результатів конкурсу і нагородження переможців відбудеться в останній день чверті, 18 березня!

Вивчаємо кристалогідрати

В останній день  зими ( за вікном -мінус10, вода в твердому кристалічному стані) хімікуси-цікавікуси дізнались про кристалогідрати. Що ж це за речовини такі: кристали та гідрати разом  (гідро-, як ми знаємо, від слова  "вода", а кристал – тверде тіло) ?

Кристалогідрати - речовини, що  у своєму складі містять хімічно зв'язану воду. Ця вода так і називається - кристалізаційна. Типовими кристалогідратами є природні мінерали, наприклад,  гіпс CaSO4·2H2O, польові шпати M2O·Al2O3·6H2O  (M – це Na або К), карналіт KCl·MgCl2·6H2O, каолініт (основа глини) Al2O3·2SiO2·2H2O. 
 З кристалогідратами ми вже мали справу, коли вирощували наші кристали: типовим кристалогідратом є мідний купорос CuSO4·5H2O  та алюмо-калієві галуни KAl(SO4)·12H2O.

Кристалогідратами є також і вирощені нами  чудові зелені кристали купрум (ІІ) хлориду - CuCl2·2H2O. До речі, ось який новий красень у нас з'явився:

Наша мета - виростити кристал металевої міді!

Сьогодні на гуртку ми продовжували вивчати світ кристалів. Діма Бишовець приніс кристал фіолетового кольору, який він виростив з готового набору. На превеликий жаль, в таких наборах рідко зазначають склад суміші, яку використовують для вирощування кристалу. Так було і на цей раз. Але кристал виріс надзвичайно цікавий, з характерною формою. Детальніше і більше фото- на сторінці Вирощуємо кристали

Розглядаємо фіолетовий кристал

А тепер наше завдання - виростити кристал металевої міді!

Так - так, ви не помилились, саме металевої міді, а не мідного купоросу! А чому б ні?