четвер, 31 березня 2011 р.

І знову пінка

Дивіться наше відео! Розклад гідроген перексиду під дією різних каталізаторів в присутності рідкого мила.




вівторок, 29 березня 2011 р.

Киснева піна

Киснева піна
Дуже цікавий дослід! Як ми знаємо, кисень можна добути розкладом оксигеновмісних сполук. Раніше на гуртку ми вже проводили експерименти по добуванню кисню з калій перманганату  та гідроген пероксиду. За програмою 7 класу ми виконали також практичну роботу по добуванню кисню та вивченню його властивостей. Але вчора ми модифікували дослід по добуванню кисню з гідроген пероксиду, додавши в реакційну суміш гель для душу. Це було дуже весело! Кисень, який утворився при розкладі пероксиду в присутності каталізатора (2H2O2 = 2H2O + O2 ), спінював гель. Ми провели декілька дослідів, змінюючи каталізатори  - перманганат калію, манган (IV) оксид, купрум аміакат. В кожному випадку зовнішні ефекти реакції були різні, але дуже цікаві!  Пропонуємо подивитись наше відео. Поки що воно недосконале, але Станіслав Подоля, учень 31-М групи, допомагає створити нам відеоролік  проведених дослідів, який ми потім вам продемонструємо. Отже, дивіться і радійте разом з нами:



понеділок, 28 березня 2011 р.

Зелене полум'я

Владислав синтезує естер
Нова програма з хімії передбачає знайомство з основними органічними сполуками вже у 9 класі. Зараз дев'ятикласники вивчають спирти і складні ефіри - естери. Поспішаємо за програмою ї ми всі. До нас на гурток прийшов сьогодні гість - дев'ятикласник Владислав Іващенко.  Влад продемонстрував  цікавий дослід, пов'язаний з утворенням естеру борної кислоти і етилового спирту. У фарфоровій чашці  скляною паличкою Владислав змішав невелику кількість борної кислоти H3BO3, декілька крапель концентрованої сульфатної кислоти та 3 мл етилового спирту. Після чого обережно підпалив вміст чашки. Спостерігається поява красивої  яскраво-зеленої  облямівки полум'я. Так горить триетиловий естер борної кислоти. Леткі сполуки бору забарвлюють полум'я в зелений колір.
Наше відео:




середа, 23 березня 2011 р.

Наша екскурсія

Сьогодні, 23 березня, ми відвідали Національний науково-природничий музей, а саме Геологічний та Зоологічний його відділи. В залі "Мінералогія" ми побачили всі ті мінерали, про які дізнались на гуртку, а також познайомились з багатьма іншими чудовими мінералами. Камені заворожують нерукотворною красою, енергією, історією. У кожному з них - відображення створення світу, пам'ять мільйонів років, частина загадки Всесвіту. Також ми познайомились з унікальною колекцією зоологічного музею.   
Шановні хімікуси-цікавікуси! Поділіться враженнями від нашої екскурсії на сторінках блогу (у коментарях до цієї публікації), напишіть, який мінерал вам сподобався і запам'ятався найбільше.


неділя, 20 березня 2011 р.

Вітаємо!

Дякуємо всім, хто взяв участь
 в конкурсі на  на кращу назву кристалу ! 
А переможцями конкурсу стали учні 7 класу:
Бобир Денис  ("Блакитна лагуна"),
 Миколюк Іван   ( "Зачаклований весною")
Войтова Наталія!   ("Північне Сяйво")

Переможці конкурсу на кращу назву кристалу

Переможців було нагороджено фігурками з оніксу.
Загальною назвою "Онікс" називають мінерали -різновиди мармуру (CaCO3)  та кварцу (SiO2).

середа, 16 березня 2011 р.

Екскурсія!

Ура! Ще два навчальні дні - і розпочнуться весняні канікули! Щоб провести їх цікаво і корисно, хімікуси-цікавікуси вирішили відвідати експозицію "Естетика каменю" (Національний Природничий музей). 
Ми збираємось в середу, 23 березня, о 10 год. ранку, на подвір'ї ліцею.
Що брати з собою: хороший настрій, всю свою чемність і вихованість, учнівський квиток або  жетони на метро, 15 гривень на вхідний квиток. Прошу заздалегідь повідомити, хто буде!

вівторок, 15 березня 2011 р.

Досліджуємо чіпси

Наступним об'єктом наших досліджень стали чіпси.
Ми переконались, що чіпси містять значну кількість жирів. Виявилось, що чіпси дуже добре горять завдяки великому вмісту жирів.



При горінні чіпсів ми навіть спостерігали утворення великих  крапель розтопленого жиру, які поступово згоряли.  
Якщо перетерти чіпси в паперовому конверті, легко помітити, що

середа, 9 березня 2011 р.

Кристали металевої міді добуто!

Сьогодні заняття гуртка було незвичним. По-перше, він (гурток наш) відбувався у середу, адже в понеділок ми гарно відпочивали. По-друге, хімікуси-цікавікуси провели дві операції "Ы": по витягненню кристалів металевої міді з товщі  солі і того, що залишилось від мідного купоросу (див. сторінку як ми закладали дослід) і операцію по витягненню "маленького" сома з акваріуму.
Це сом. Він провів у нашому акваріумі декілька годин, і після консультацій з досвідченими акваріумістами був перенаправлений у більш просторий акваріум , в надійні руки Алли Михайлівни.
Нарешті, після емоційного вибуху, пов'язаного з ловлею "неозброєними руками" сома (сачок виявився занадто маленьким!), ми взялися до роботи по витягненню кристалів металевої міді, що вирощували протягом двох тижнів. Реакцію, що призвела до утворення міді, можна записати за допомогою рівняння: Fe + CuSO4 = Cu + FeSO4  
Спочатку ми

Започатковано нову сторінку!

Учні 11 класу закінчили вивчення теми "Роль хімії в житті суспільства ". На сторінці  "Хімія і життя" ви можете переглянути презентації учнів  з цієї важливої  і цікавої теми.

пʼятниця, 4 березня 2011 р.

Увага! Конкурс!

Нарешті прийшла весна! Вітаємо прекрасну половину людства з чудовим весняним святом! Природа готується до пробудження, ще трохи - і з'являться зелені листки і травичка. А в нашій лабораторії вже зеленіють кристали  хлориду міді. Наче живі, вони так і прагнуть вилізти з тісних склянок і порадіти разом з нами весняному сонечку!


Ми оголошуємо конкурс на кращу назву ось  цього кристалу:


Купрум (ІІ) хлорид. Прагну до неба!
Свої варіанти назви цього кристалу надсилайте у коментарях або на пошту!

Також пропонуємо дати відповіді на питання:
1. Чому відбувається кристалізація речовини на стінках посудини?
2.Чому кристали утворились лише з одного боку склянки?

Підбиття результатів конкурсу і нагородження переможців відбудеться в останній день чверті, 18 березня!

середа, 2 березня 2011 р.

Вивчаємо кристалогідрати




В останній день  зими ( за вікном -мінус10, вода в твердому кристалічному стані) хімікуси-цікавікуси дізнались про кристалогідрати. Що ж це за речовини такі: кристали та гідрати разом  (гідро-, як ми знаємо, від слова  "вода", а кристал – тверде тіло) ?
Кристалогідрати - речовини, що  у своєму складі містять хімічно зв'язану воду. Ця вода так і називається - кристалізаційна. Типовими кристалогідратами є природні мінерали, наприклад,  гіпс CaSO4·2H2O, польові шпати M2O·Al2O3·6H2O  (M – це Na або К), карналіт KCl·MgCl2·6H2O, каолініт (основа глини) Al2O3·2SiO2·2H2O. 
 З кристалогідратами ми вже мали справу, коли вирощували наші кристали: типовим кристалогідратом є мідний купорос CuSO4·5H2 та алюмо-калієві галуни KAl(SO4)·12H2O.
Кристалогідратами є також і вирощені нами  чудові зелені кристали купрум (ІІ) хлориду - CuCl2·2H2O. До речі, ось який новий красень у нас з'явився: