Про чистоту рук!

Нещодавно учні 7-А класу розпочали проект «Чисті руки».

 У п’ять поліетиленових пакетів поклали шматочки хлібу – білого батону. Хліб в пакети клали руками в стерильних гумових рукавичках, але кожний шматочок був особливим!

1-й пакет: просто скибка батону;

2-й пакет: до хліба доторкнулися 30 учнів класу немитими руками;

3-й пакет: хлібчиком доторкнулися поверхні 30 мобільних телефонів;

4-й пакет: скибочку помацали руками, вимитими милом;

5-й пакет: до хліба доторкнулися руками, обробленими антисептиком, який продається в косметичних магазинах.

Ось як виглядали наші пакетики з хлібом на початку експерименту (31.01.20):

А такі зміни ми спостерігали через шість днів (06.02.20):

J Хтось став мити руки частіше?
Наше опитування показало, що ні, ніхто з учнів класу,  навіть побачивши такий результат, не вимив ретельно руки перед обідомL 

Наступного дня все мало такий вигляд:

Детальніше:

Ну і пліснява не була б пліснявою, якщо врешті-решт не захопила б усі смачні хлібні шматочки. Подивіться уважно: на хлібчику, до якого доторкнулися 30 немитих рук, виросло декілька різновидів плісняви! А поверхня мобільних телефонів як вам (крім звичної плісняви Mucor ще інша пліснява білого кольору)? Робіть висновки!

 Останнє фото 17.02:

Трилон Б

Трилон Б - натрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти, яка може зв’язувати йони важких металів, заміщуючи їх на йони Na⁺. Ця речовина є відносно безпечною для людського організму, у зв’язку з чим її додають навіть у косметичні вироби та мило.
Ми вивчили здатність Трилону Б звільняти поверхні нагрівачів  від нерозчинних солей Кальцію та Магнію, а також дослідили можливість використання цієї речовини для очищення поверхні монет.
Роботу виконав учень 10 класу, зараз студент Інституту біології КНУ імені Тараса Шевченка, Денис Бобир.

Дослідження Дениса тут

Дослідження складу губних помад

Пропонуємо ознайомитися з дослідженням складу декоративної та гігієнічної помад. Роботу виконала учениця 10 класу Александрова Анастасія. Зараз Настя - студентка хіміко-технологічного факультету КПІ.
В роботі розглянуте питання:  які існують види помад, хімічний склад і вплив складових речовин помад на здоров’я людини. Проведено аналіз декоративної і гігієнічної помад на вміст вітамінів А та  Е,  проведено визначення кислотного числа. Кислотне число характеризує вміст вільних жирних кислот, тим самим вказуючи на якість жиру. Оскільки в жирах завжди має місце певна кількість вільних жирних кислот, то їх вміст збільшується при зберіганні жиру.          В складі губної помади можуть бути використані як якісні, так і не якісні речовини, наприклад, дорогі фірми використовують натуральні олії, масла, якісну речовину для виготовлення олії та восків, а можуть бути навпаки, синтетичні замінники і в залежності від них треба обирати губну помаду, оскільки деякі замінники можуть мати негативний вплив на ваше здоров’я.

З дослідженням Анастасії можна ознайомитись тут.

CO2-Вулканчик

Сода + оцет = "вулкан"!

Ось який дослід продемонстрували на уроці природознавства п'ятикласники:
З пластиліну виготовили макет гори з гирлом. В "гирло" заклали харчової соди. А потім влили в гирло розчин столового оцету. В гирлі зашипіло і піднялась піна.
Так просто, а скільки ж позитивних емоцій на уроці!
Ну і звичайно, хлопці все пояснили своїм однокласникам: і про хімічні й фізичні явища, і про ознаки хімічних реакцій.

Молодці!

Аспірин

Аспірин – медичний препарат, що є в кожній аптечці! Він знижує температуру, зменшує місцеві запальні процеси, знеболює. А ще розріджує кров і тому застосовується при небезпеці виникнення кров'яних тромбів. Аспірин (ацетилсаліцилова кислота,  Acidum acetylsalicylicum, 2 - ацетоксі-бензойна кислота) - саліциловий ефір оцтової кислоти:

C6H4 (OCOCH3) COOH.

Пропонуємо вашій увазі роботу Відіша Дениса, який дослідив властивості ацетилсаліцилової кислоти.

Силіцій (IV) оксид

Природний аметист

Силіцій (IV) оксид  SiO₂  – найпоширеніший мінерал земної кори. Загальна тривіальна назва цього оксиду – кремнезем. На долю чистого кремнезему припадає 14% маси кам’яної оболонки нашої планети. Набагато більше кремнезему (біля 43% від маси земної кори) хімічно зв’язано і міститься у вигляді різних хімічних порід. Тому можна сказати, що земна кора більш ніж наполовину складається із сполук Силіцію. При цьому Силіцій (IV) оксид  SiO2   існує в багаточисельних різновидах, які навіть часом не схожі між собою.

Силіцій (IV) оксид входить до складу багатьох мінералів, які відрізняються за виглядом і властивостями. Це пояснюється особливостями кристалічної ґратки, домішками різних металічних елементів та, можливо,  органічних речовин.  Мінерали, утворені силіцій (IV) оксидом, можуть мати різний колір і відтінки. Колір мінералів залежить від їхньої внутрішньої структури, механічних домішок і, головним чином, від наявності елементів-хроматофорів - Cr, V, Ti, Mn, Fe, Ni, Co, Mo та деяких інших.

Пропонуємо вашій увазі досліди з мінералами Силіцію, які ще у 2012 році виконува Денис Бобир.

В роботі Денис  дослідив

Як ми мило варили

Так ми мило варили

Чи знаєте ви, що мило – це сіль? Так, так: мила – це солі Натрію та Калію вищих карбонових (жирних) кислот. При цьому натрієві солі вищих карбонових кислот утворюють тверді мила, а Калієві - рідкі. Для того, щоб зварити мило, нам було потрібно: 1)жир як сировина – приблизно 100г (ми брали суміш рослинного ти тваринного жирів). Ось з цього непривабливого яловичого жиру та прогірклої олії ми і варили наше мило:

Яловичий жир як сировина для виготовлення мила

2) фарфорова чашка як міні котел для варки;

3) каструля для водяної бані;

4) електрична плитка;

5) міцний розчин натрій гідроксиду NaOH ( 25г натрій гідроксиду розинили у 30мл води). Замість натрій гідроксиду можна взяти міцний розчин соди;

6) кухонна сіль для висолювання мила.

Спочатку ми розтопили жир, додали до нього олії та при перемішуванні малими порціями додали нагрітий розчин лугу. Звичайно, все виконували дотримуючись правил безпеки, навіть використали захисні окуляри. Цю суміш нагрівали на водяній бані впродовж 40 хв., додаючи гарячу воду по мірі википання. Потім додали  100мл 20% розчину кухонної солі , знову нагріли суміш до повного відокремлення мила. Мило в солоній воді не розчиняється, цей процес називається висолюванням, мило відокремлюється і спливає на поверхню розчину. Потім ми зібрали мило, що утворилось, ложкою, в гумових руковицях трохи віджали через марлю та промили невеликою кількістю води. Шматок нашого мила виявився невеликим, та й пінився не так щоб дуже, але все ж таки як раділи всі ми, що таки вдалося зварити своє власне мило!
Весь процес добування мила з жиру можна зобразити рівнянням реакції, яке так і називається – омилення жирів (або лужний гідроліз жирів):

Проводимо лужний гідроліз жиру

Рівняння реакції вказує на гідроліз жиру тристеарину, що входить до складу яловичого жиру.