Досліджуємо мийні засоби

Для дослідження ми вибрали засоби, з якими найчастіше зустрічаємось в побуті: мило, пральний порошок, засіб для миття посуду, гель для душу, шампунь та засіб для чищення обличчя. Спочатку ми виготовили 10% розчини  і перевірили їх рН універсальним індикаторним папером . Що ми виявили: в розчині прального порошку індикаторний папір набув вираженого синього кольору (лужна реакція розчину), в розчині мила -   синьо-зелене забарвлення індикатора (слабо лужна реакція), а всі інші засоби мають рН близько 7 (колір індикатора не змінився, отже, середовище нейтральне).

Зміна кольру індикаторного папірця в розчинах мийних засобів

 Потім ми дослідили наші мийні засоби на здатність утворювати піну в твердій та м’якій воді, а також у воді просто з водогону. Тверда (журн.- «жорстка») вода – це вода, що містить йони Ca²⁺  та Mg²⁺  у вигляді розчинних солей Кальцію та Магнію. Тому в якості твердої води ми взяли розчин кальцій хлориду. Дистильовану воду використали як «зразкову”  м’яку.  В пробірки ми додавали по 5 мл води та стільки ж розчинів досліджуваних мийних засобів. Пробірки струшували і порівнювали висоту піни, що утворилось при цьому. Мило втрачало здатність утворювати піну в твердій воді, решта мийних засобів давали стійку піну в усіх трьох зразках води. При цьому в м’якій воді та воді з водогону утворювалась майже однакова кількість мильної піни. Отже, наша вода з крану доволі м’яка!

Порошок в м'якій, твердій та водопровідній воді

Чому ж мило втрачає властивість утворювати піну в твердій воді?

І мідна каблучка може бути підробкою!

"Мідна", оцинкована, а насправді - з олова!

Ми вже проводили досліди з мідною каблучкою,  коли досліджували хімічні реакції на поверхні монет. Нагадаємо:  ми вкривали поверхню мідних монет (а для порівняння і цю мідну каблучку) шаром цинку, потім нагрівали їх і добували сплав (латунь), що на вигляд був дуже схожий на золото. Тоді при нагріванні каблучки ми помітили, що з неї виплавилась маленька крапля сріблястого металу. Це дуже здивувало нас, але так як нагрівання було нетривалим (саме так потрібно нагрівати мідні вироби, вкриті  цинком, щоб добути «золотистий» сплав), каблучка зберегла свою форму і навіть «дочекалась» демонстрації на захисті роботи в МАН. Питання «Що ж виділилось з мідної каблучки?» тоді так і залишилось без відповіді. Температура плавлення цинку 419⁰С, міді - 1356⁰С, латуні -880-950⁰С (в залежності від складу), і хоч температура в полум’ї сухого пального може сягати 800⁰С, розплавити латунь в ньому неможливо, а шар цинку, що ми добули, не може дати помітну краплю рідкого цинку.

 І ось, коли «золотий» прошарок  на поверхні каблучки зник від крутіння в руках «ух-ти якої штуковини», ми вирішили використати її для наступних дослідів. Ідея полягала в тому, щоб відновити мідну поверхню старої каблучки реакцією між оксидом міді та спиртом. Якщо мідний виріб прожарити в полум’ї,  на його поверхні утворюється оксид чорного кольору – купрум (ІІ) оксид (CuO), який реагує зі спиртом, окиснюючи його до ацетальдегіду. При цьому відновлюється мідь. Цю реакцію завжди проводять з мідною дротинкою, але ми спробували провести її з каблучкою. І ось, коли мідна каблучка провела у відкритому космосі полум’ї пару хвилин, з її надр стала просто литися  біла рідина, яка, застигаючи, перетворювалась на метал сріблясто-білого кольору.  Як добре, що ми завжди беремо з собою відеокамеру (Артем,Ілля -!). Дивіться: 

У сріблясто-білому металі, що витопився з каблучки, ми впізнали олово. Температура плавлення олова (цини) -231,9⁰С, це легкоплавкий метал, який використовують як припій для сплавлення металів. Олово ми віддали дідусю Дмитра, власнику старовинної «мідної» каблучки, яка так багато зробила для збагачення гуртківців хімічними знаннями J А дідусь вже віддасть його своєму старому паяльнику.
А ось реакція

Магія з монетами та її викриття

Не так давно ми проводили майже алхімічне перетворення мідних монет (та мідної каблучки) на «срібні» та «золоті».  Дійсно, дослід вражає. А пояснити те, що відбувається, взявся Дмитро Якимець, учень 21-математичної групи.  Він провів своє дослідження та захистив роботу на ІІ (міському) етапі конкурсу МАН. За результатами конкурсу Діма посів І місце! Вітаємо нашого науковця і пропонуємо вам також розібратися, що ж відбувалось з монетами.

Чому монета зі «срібною» стає «золотою» пояснити просто:
при високій температурі атоми цинку

Акція-естафета та Нагорода "Чудо-блог"

Естафета від блогера до блогера триває! Дякую пані Маргариті Калюжній (MyTravelling with Web)  за Нагороду «Чудо-блог»!

Передаю естафету та Нагороду чудовим  освітянським блогам:

• Алхимики
• Блог вчителя математики 
• Гармонія
• Добра фізика 
• Информатика и ИКТ 
• Математика– это интересно! 
• Enhanced English