Моль

Порції речовин кількістю 1 моль

Цікаво, що багато хто з учнів, які використовують поняття «моль» для кількісних обчислень в хімії, так і не розуміють до кінця, що ж це за величина така. В усіх підручниках з хімії сучасне визначення одиниці кількості речовини «моль» ґрунтується на кількості структурних частинок. При цьому учні досить легко запам’ятовують, що 1 моль будь-якої речовини містить 6,02•10²³ структурних частинок цієї речовини. А ось на прохання відміряти 1 моль води починають розгублено піднімати плечі або втягувати в ці плечі голову. Гуртківці-хімікуси вирішили допомогти цим учням, відмірявши порції 1моль найпоширеніших речовин. Як же нам вдалось взяти такі кількості кожної речовини, щоб там  було саме стільки структурних частинок, скільки їх міститься у 12г вуглецю ¹²C? Так само, як відмірюють речовини всі люди – за масами та об’ємами. Згадаємо старе визначення «моль», яке використовувалось  в хімії впродовж майже сторіччя, доки у 1971 році його було змінено на сучасне. Ще не так давно в підручниках і довідниках з хімії писали: «Грам-молекула (моль) – така кількість даної речовини, маса якої при вираженні в грамах чисельно дорівнює відносній молекулярній масі цієї речовини». Тобто для того, щоб відміряти 1 моль води, потрібно розрахувати її відносну молекулярну масу (M_r(H₂O)=  18), відміряти рівно 18г води. Порція 1 моль води готова! А так як вода за звичайних умов рідина, і густина її 1 г/см³, то найпростіше відміряти 1 моль, використовуючи мірний циліндр (18 мл). Нажаль, учні просто забувають, що фізична величина «молярна маса» як раз і є тією самою підказкою, яка допомагаю дати відповідь на питання «а скільки це – 1 моль алюмінію, кухонної солі, соди, води… Подивіться, як виглядає 1 моль алюмінію:  

На терезах: 1 моль алюмінію

М(Al)= 27г/моль. Отже,
на терезах ми зважили 27г алюмінію, така порція буде містити 6,02•10²³ атомів алюмінію. М(NaCl)= 58,5г/моль, тому для того, щоб взяти 1 моль кухонної солі (NaCl), ми зважили 58,5г солі. Там вже міститься не 6,02•10²³ атомів, а 6,02•10²³  так званих формульних одиниць NaCl (сіль – речовина не молекулярної, а йонної структури!), атомів же – вдвічі більше.

Слово «моль» запропонував на початку ХХ ст. німецький фізикохімік, лауреат Нобелевської премії Вільгельм Оствальд; воно містить той же корінь, що і слово «молекула» і походить від лат.moles – «маса» (з Енціклопедії Аванта+).